центральний

-а, -е.

1) Прикм. до центр 1).

••

Центра́льний кут — кут, утворений двома радіусами якого-небудь кола.

2) Розташований у центрі (у 2 знач.), в середині чого-небудь; який є центром чогось, основним у чомусь. || Який належить до центру міста, села і т. ін.

••

Рушни́ця центра́льного бо́ю — мисливська рушниця, яку заряджають із задньої частини патроном з капсулем у центрі.

3) Керівний, головний. Центральний уряд. || Здійснюваний вищими, керівними організаціями, який виходить від них. Центральне планування. || Який зосереджує в собі основні функції, об'єднує та координує яку-небудь діяльність. Центральна виборча комісія. Центральний телеграф.

••

Центра́льна нерво́ва систе́ма — основна частина нервової системи, яка складається з головного та спинного мозку.

4) Основний, найістотніший, дуже важливий.

5) Який приводить у рух, обслуговує всю систему.

••

Центра́льне опа́лення — система опалення, за якої тепло йде в різні пункти із загальної котельні.